пиндючитися
ПИНДЮЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що бундючитися. Фесенко ставав в мальовничій позі, переступав з ноги на ногу, пиндючивсь, силкувався бути граціозним в манерах (Н.-Лев., V, 1966, 155); Згадуючи батьківські достатки, по-качиному пиндючилась [Олена] перед чоловіком і щодня точила його, мов шашіль деревину (Стельмах, Хліб.., 1959, 234).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пиндючуся | пиндючимося |
2 особа | пиндючишся | пиндючитеся |
3 особа | пиндючиться | пиндючаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пиндючитимуся | пиндючитимемося |
2 особа | пиндючитимешся | пиндючитиметеся |
3 особа | пиндючитиметься | пиндючитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пиндючився | пиндючилися |
Жіночий рід | пиндючилася | |
Середній рід | пиндючилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пиндючмося | |
2 особа | пиндючся | пиндючтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пиндючачись | |
Минулий час | пиндючившись |