пискливо
ПИСКЛИВО. Присл. до пискливий. Розставивши, як чорногуз, свої довгі ноги, він по-жіночому пискливо зареготав (Кол., Терен.., 1959, 36); - А що, коли б оцей колодязь та перенести туди, на горб, - пискливо внесло пропозицію якесь замурзане хлоп'я (Головко, І, 1957, 183);* Образно. Кларнет пискливо тягне краков'яка, Мазурки плине повідь голуба (Мал., Книга.., 1954, 97).