пискіт
ПИСКІТ, коту, ч. Те саме, що писк. Плиска зметнула крильцями, з пискотом пурхнула у кущі (Мушк., День.., 1967, 28); Сміх знову спалахнув. Спалахнув задьористо, грайливо, перериваючись потаємним, дівочим пискотом (Баш, На .. дорозі, 1967, 45); * Образно. Кулі свистіли в повітрі, деякі падали на кам'яний брук, сипали тисячі іскор від удару і з диким пискотом підбивалися вгору (Фр., VI, 1951, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пискіт | пискоти |
Родовий | пискоту | пискотів |
Давальний | пискотові, пискоту | пискотам |
Знахідний | пискіт | пискоти |
Орудний | пискотом | пискотами |
Місцевий | на/у пискоті | на/у пискотах |
Кличний | пискоте | пискоти |