плюсклий
ПЛЮСКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Огірок плюсклий, згірклий, вже затхнувся, не йде на душу (Горд., Заробітчани, 1949, 96); Плюсклі горіхи; * Образно. В. Блакитний, В. Чумак, П. Тичина та інші радо прославляють «зорю соціалізму », «наступаючий день», «ясне в далині», картаючи і розвінчуючи «плюсклих пророків», націоналістичних запроданців (Рад. літ-во, 3, 1958, 6); // Плоский, сплющений. Плюсклий стручок.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плюсклий | плюскла | плюскле | плюсклі |
Родовий | плюсклого | плюсклої | плюсклого | плюсклих |
Давальний | плюсклому | плюсклій | плюсклому | плюсклим |
Знахідний | плюсклий, плюсклого | плюсклу | плюскле | плюсклі, плюсклих |
Орудний | плюсклим | плюсклою | плюсклим | плюсклими |
Місцевий | на/у плюсклому, плюсклім | на/у плюсклій | на/у плюсклому, плюсклім | на/у плюсклих |