побренькувати
ПОБРЕНЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Бренькати не дуже сильно або час від часу. Говорили [їздці] голосно, сміялись, побренькували оружжєм [оружжям] та їхали битим трактом (Фр., VIII, 1952, 288); Молоденька крига похрускує під ногами; і все так ніжно, неквапливо побренькують з-під шинелі його остроги: дзінь-дзень! дзінь-дзень! (Гончар, II, 1959, 181); [Націєвський:] О, яка ви [Марися] гострая і строгая!.. (Бере гітару і побренькує) (К.-Карий, І, 1960, 352).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побренькую | побренькуємо |
2 особа | побренькуєш | побренькуєте |
3 особа | побренькує | побренькують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побренькуватиму | побренькуватимемо |
2 особа | побренькуватимеш | побренькуватимете |
3 особа | побренькуватиме | побренькуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побренькував | побренькували |
Жіночий рід | побренькувала | |
Середній рід | побренькувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побренькуймо | |
2 особа | побренькуй | побренькуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | побренькуючи | |
Минулий час | побренькувавши |