побрязкувати
ПОБРЯЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (Коцюб., І, 1955, 20); Побрязкуючи дзвіночками, та дзеркальцями, та ланцюжками, звільна котили [панські повози] по селу (Фр., II, 1950, 363); Побрязкувала зброя на бійцях (Гончар, III, 1959, 335); На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави (Стельмах, Хліб.., 1959, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побрязкую | побрязкуємо |
2 особа | побрязкуєш | побрязкуєте |
3 особа | побрязкує | побрязкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побрязкуватиму | побрязкуватимемо |
2 особа | побрязкуватимеш | побрязкуватимете |
3 особа | побрязкуватиме | побрязкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побрязкував | побрязкували |
Жіночий рід | побрязкувала | |
Середній рід | побрязкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побрязкуймо | |
2 особа | побрязкуй | побрязкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | побрязкуючи | |
Минулий час | побрязкувавши |