побуджати
ПОБУДЖАТИ, аю, аєш, недок., рідко, ПОБУДИТИ, буджу, будиш, док., перех. Будити всіх або багатьох. Уставає [устає] Василева мати, усю свою челядь по-буджає (Чуб., V, 1874, 703); Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити (Л. Укр., II, 1951, 323); - Не галасуй, дітей побудиш, - цитьнув на неї батько (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побуджаю | побуджаємо |
2 особа | побуджаєш | побуджаєте |
3 особа | побуджає | побуджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побуджатиму | побуджатимемо |
2 особа | побуджатимеш | побуджатимете |
3 особа | побуджатиме | побуджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побуджав | побуджали |
Жіночий рід | побуджала | |
Середній рід | побуджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побуджаймо | |
2 особа | побуджай | побуджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | побуджаючи | |
Минулий час | побуджавши |