побідувати
ПОБІДУВАТИ, ую, уєш, док. Бідувати якийсь час. Крамниці тут є, в Кучук-Узені навіть добра, тож можна все дістати. А то й побідуємо, недовго вже (Коцюб., III, 1956, 146); Параска,.. недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (Еллан, II, 1958, 8); - Потерпи, - каже [батько], - моя чаєчко біла, побідуй, доки зможеш (Козл., Сонце.., 1957, 15).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побідую | побідуємо |
2 особа | побідуєш | побідуєте |
3 особа | побідує | побідують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побідував | побідували |
Жіночий рід | побідувала | |
Середній рід | побідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побідуймо | |
2 особа | побідуй | побідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побідувавши |