пов'язка
ПОВ'ЯЗКА, и, ж. 1. Вузький шматок тканини, яким обв'язують що-небудь (голову, руку і т. ін.). Пані Люба недужа лежить з пов'язкою на голові в ліжку (Вас., III, 1960, 223); Жінки клопочуться з ізоляційним матеріалом, з отією самою синтетичною скловатою, захищаючись від її гострої пилюки марлевими пов'язками (Гончар, Тронка, 1963, 341); // Смужка тканини на рукаві як знак чого-небудь. До нас під'їхав на коні офіцер військової академії з червоною пов'язкою на рукаві (Панч, На калин. мості, 1965, 70); // Шматок тканини, бинта і т. ін., що підтримує хвору частину тіла в потрібному положенні або закріплює на ній перев'язний матеріал. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і.. йому ніяк не вдавалось зав'язати її (Коцюб., І, 1955, 374); Рука висіла у нього на пов'язці (Рибак, Час.., 1960, 867).
2. Старовинний жіночий головний убір. Темне волосся, зачесане на проділ, прикривала шовкова біла пов'язка, кінці якої спускалися на груди (Скл., Святослав, 1959, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пов'язка | пов'язки |
Родовий | пов'язки | пов'язок |
Давальний | пов'язці | пов'язкам |
Знахідний | пов'язку | пов'язки |
Орудний | пов'язкою | пов'язками |
Місцевий | на/у пов'язці | на/у пов'язках |
Кличний | пов'язко | пов'язки |