поверховий
ПОВЕРХОВИЙ 1, а, е. Прикм. до поверх 1; // Який має поверхи. В поверховому будинку світилося (Ірчан, II, 1958, 20).
ПОВЕРХОВИЙ2, а, е. 1. рідко. Те саме, що поверхневий. Вся ділянка під будівництво спланована з урахуванням відводу поверхових вод (Архіт. і буд., 4, 1955, 23).
2. перен. Який не торкається суті справи; неглибокий. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити грунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Л. Укр., V, 1956, 174); Проект поверховий, його могла висунути тільки людина, що не обізнана з теперішнім станом нашої хімічної промисловості (Шовк., Інженери, 1956, 14); Блондинка, в чобітках, блискучі очі, трохи стурбовані, - таке було перше поверхове враження від неї (Трубл., І, 1955, 100); // Який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим. Я любив і люблю Маяковського більше, аніж це деякі поверхові критики наші показати хотіли (Тич., III, 1957, 113).
...ПОВЕРХОВИЙ3, а, е. Друга частина складних прикметників, що означає: який має стільки поверхів, скільки вказано в першій частині, напр.: п'ятиповерховий, шістнадцятиповерховий і т. ін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поверховий | поверхова | поверхове | поверхові |
Родовий | поверхового | поверхової | поверхового | поверхових |
Давальний | поверховому | поверховій | поверховому | поверховим |
Знахідний | поверховий, поверхового | поверхову | поверхове | поверхові, поверхових |
Орудний | поверховим | поверховою | поверховим | поверховими |
Місцевий | на/у поверховому, поверховім | на/у поверховій | на/у поверховому, поверховім | на/у поверхових |