повештатися
ПОВЕШТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вештатися якийсь час. А Химченко ще трохи повештавсь по місту, не запинаючи сорочки, та полюбував, як цікаво перехожі дивляться на його (Крим., Вибр., 1965, 333); Марія помила начиння, повешталася ще трохи по хаті й, погасивши світло, теж полізла на піч (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 113).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повештаюся | повештаємося |
2 особа | повештаєшся | повештаєтеся |
3 особа | повештається | повештаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повештався | повешталися |
Жіночий рід | повешталася | |
Середній рід | повешталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повештаймося | |
2 особа | повештайся | повештайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повештавшись |