повиводити
ПОВИВОДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Вивести звідки-небудь кудись усіх або багатьох. Фурмани повиводили коней (Стельмах, І, 1962, 396).
^ Повиводити на орбіту (орбіти) - те саме, що Вивести на орбіту (багато літальних апаратів) (див. виводити 1). - Ми на космічні орбіти вже кількатонні кораблі повиводили (Собко, Срібний корабель, 1961,188).
@ Повиводило очі [з лоба], безос. - те саме, що Вивело очі (всім або багатьом) (див. виводити1). Бліді обличчя позадиралися вгору, очі - повиводило з лоба (Мирний, II, 1954, 202); Повиводити в люди - те саме, що Вивести в люди (всіх або багатьох) (див. виводити1). Батьки.. силкувалися будь-що, а повиводити дітей «у люди» (Вишня, II, 1956, 355).
2. Наплодити потомство у великій кількості (про всіх або багатьох - птахів, тварин). Влітку, коли всі птахи вже повиводили своїх пташенят, у дельті Дунаю особливо гомінко (Наука.., 8, 1967, 50); Солов'їхи вже повиводили малят (Дмит., Наречена, 1959, 71).
3. Зробити, побудувати багато чого-небудь, що має протяжність, висоту. Збудував собі храм я в пустині, Повиводив на всхід [схід] вівтарі (Граб., І, 1959, 568).
4. Усунути, видалити, винищити без залишку все або багато чого-небудь. Повиводити плями на скатерці.
5. Старанно написати, вималювати все або багато чого-небудь. Прізвища на афішах усіх артистів.. повиводили (Вишня, І, 1956, 237); * Образно. Мороз на вікнах повиводив тонкими візерунками гори, і смереки, і ялини (Турч., Зорі.., 1950, 219).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиводжу | повиводимо |
2 особа | повиводиш | повиводите |
3 особа | повиводить | повиводять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиводив | повиводили |
Жіночий рід | повиводила | |
Середній рід | повиводило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиводьмо | |
2 особа | повиводь | повиводьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиводивши |