повиловлювати
ПОВИЛОВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь.
2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох. Вони дістали змогу зіграти мар'яж, а після мар'яжу - турбувати своїх сторожів проханнями, аби ті повиловлювали бліх у їхніх сінниках (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 366); // Спіймати, захопити з певною метою всіх або багатьох. - Коли ж пани захотіли бути хитрішими за дідька - панувати над усіма, - їх чорт повиловлював уночі на балах, повкидав у свій мішок, зав'язав та й полетів до моря топити (Стельмах, І, 1962, 561).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиловлюю | повиловлюємо |
2 особа | повиловлюєш | повиловлюєте |
3 особа | повиловлює | повиловлюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиловлював | повиловлювали |
Жіночий рід | повиловлювала | |
Середній рід | повиловлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиловлюймо | |
2 особа | повиловлюй | повиловлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиловлювавши |