повирубувати
ПОВИРУБУВАТИ, ую, уєш і ПОВИРУБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Рубаючи, звалити з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. На полі Антон повирубував.. кущі ялівнику та ліщини (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).
2. Рубаючи, вийняти, видобути все або багато чого-небудь. Повирубувати треба лід у тих жолобах, що в загороді попримерзали біля пригнаної до нас худоби (Кучер, Прощай.., 1957, 232).
3. Виготовити, рубаючи, висікти все або багато чого-небудь. Повирубати колони в камені.
4. Рубаючи, вбити, знищити всіх або багатьох. Упень повирубував [Махно] кругом Гуляй-Поля колоністів (Гончар, II, 1959, 332).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повирубую | повирубуємо |
2 особа | повирубуєш | повирубуєте |
3 особа | повирубує | повирубують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повирубував | повирубували |
Жіночий рід | повирубувала | |
Середній рід | повирубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повирубуймо | |
2 особа | повирубуй | повирубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повирубувавши |