повискування
ПОВИСКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. повискувати і звуки, утворювані цією дією. Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (Донч., III, 1956, 330); На подвір'ї, на просторім артільнім обійсті, - передзвін ковадла, голосне до зойку повискування циркулярки (Рад. Укр., 4.ІХ 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повискування | повискування |
Родовий | повискування | повискувань |
Давальний | повискуванню | повискуванням |
Знахідний | повискування | повискування |
Орудний | повискуванням | повискуваннями |
Місцевий | на/у повискуванні | на/у повискуваннях |
Кличний | повискування | повискування |