повитирати
ПОВИТИРАТИ, аю, аєш, док., перех. Витерти все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. [Гільзе:] Дай, я тобі трохи пучки повитираю, а то вовну салом заялозиш (Л. Укр., IV, 1954, 246); Онися.. повитирала образи (Н.-Лев., III, 1956, 34); Повитирати склянки; // Стерши, змахнувши, прибрати, зняти що-небудь (у багатьох місцях). Повитиравши сльози,.. став питати [сотник] відьму (Кв.-Осн., II, 1956, 193); Тетяна з Мотрею.. повитирали пилюку на поличках (Зар., На.. світі, 1967, 233).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитираю | повитираємо |
2 особа | повитираєш | повитираєте |
3 особа | повитирає | повитирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повитирав | повитирали |
Жіночий рід | повитирала | |
Середній рід | повитирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитираймо | |
2 особа | повитирай | повитирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повитиравши |