повторення
ПОВТОРЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. повторити, повторяти і повторитися, повторятися. Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк, як він з кожним повторенням стає все ефектнішим (Ткач, Арена, 1960, 128); Він знаходить у них [доносах] повторення виразів і, дбаючи про стиль, починає придумувати інші фрази (Стельмах, І, 1962, 487).
2. Фраза, думка і т. ін., що повторюється (у мовленні, в літературному чи музичному творі і т. ін.). Незважаючи на силу-силенну персонажів, які багато разів згадуються, Микита Годованець ніколи не збивається на повторення (Вітч., 1, 1969, 173).
3. перен. Той, хто (або те, що) є точною копією кого-, чого-небудь, має повну подібність до когось, чогось. Таке дивне і навіть казкове повторення Надії.. її донька Іванка (Чаб., Тече вода.., 1961, 156); Спливав день за днем. І кожен з них був точним повторенням минулого (Тулуб, В степу.., 1964, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повторення | повторення |
Родовий | повторення | повторень |
Давальний | повторенню | повторенням |
Знахідний | повторення | повторення |
Орудний | повторенням | повтореннями |
Місцевий | на/у повторенні | на/у повтореннях |
Кличний | повторення | повторення |