повітроплавець
ПОВІТРОПЛАВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повітроплавець | повітроплавці |
Родовий | повітроплавця | повітроплавців |
Давальний | повітроплавцеві, повітроплавцю | повітроплавцям |
Знахідний | повітроплавця | повітроплавців |
Орудний | повітроплавцем | повітроплавцями |
Місцевий | на/у повітроплавці, повітроплавцеві | на/у повітроплавцях |
Кличний | повітроплавцю | повітроплавці |