поганити
ПОГАНИТИ1, ню, ниш, недок., перех., розм. 1. Забруднювати щось чим-небудь. Чортзна-що - щоб і посудини не поганило (Номис, 1864, № 3288).
2. перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. - І нащо воно?.. Їх [жаб] же ніхто не їсть; тілько світ поганять (Мирний, І, 1954, 272); Так, все життя він.. буде обстоювати те, у що вірить. Змітатиме з дороги все брехливе, шкурне, усе, що поганить людей (Мур., Свіже повітря.., 1962, 188).
3. перен. Неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь. А вона свариться: - А йди ж ти, - каже, - гугнавий [гугнявий]! Не погань мені хати такими словами! (Март., Тв., 1954, 216).
@ Рук (руки) не погань - не встрявай у невигідну або ганебну справу, в неприємну історію. - Не погань руки об те падло. Слиззю гадючою забруднишся (Стельмах, II, 1962, 391).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поганю | поганимо |
2 особа | поганиш | поганите |
3 особа | поганить | поганять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поганитиму | поганитимемо |
2 особа | поганитимеш | поганитимете |
3 особа | поганитиме | поганитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поганив | поганили |
Жіночий рід | поганила | |
Середній рід | поганило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поганьмо | |
2 особа | погань | поганьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поганячи | |
Минулий час | поганивши |