погрібець
ПОГРІБЕЦЬ, бця, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] - ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо... (Головко, І, 1957, 166).
2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (Тулуб, В степу.., 1964, 454).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | погрібець | погрібці |
Родовий | погрібця | погрібців |
Давальний | погрібцеві, погрібцю | погрібцям |
Знахідний | погрібець | погрібці |
Орудний | погрібцем | погрібцями |
Місцевий | на/у погрібці | на/у погрібцях |
Кличний | погрібцю | погрібці |