подаваний
ПОДАВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до подавати1. Вона попивала жадібно подаваний їй розігріваючий напиток [напій] (Коб., Вибр., 1949, 342); Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся, Подавані рушники... (Шевч., II, 1963, 59); Одні бригади кріпили дерев'яні стовпи, інші обшивали їх трійчатим рядом дощок, ще інші завантажували їх камінням, подаваним з кар'єрів (Коцюба, Нові береги, 1959, 372); // подавано, безос. присудк. сл. У іншого ще, може, й худобі не подавано - дарма. Гукнув у хату, щоб там у ясла вкинули, а сам.. виряджався на вивідки (Головко, II, 1957, 318); Подавано вина фрязькі [заморські] й меди настояні, а з наїдків були гуси, поросята печені (Загреб., Диво, 1968, 407).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | подаваний | подавана | подаване | подавані |
Родовий | подаваного | подаваної | подаваного | подаваних |
Давальний | подаваному | подаваній | подаваному | подаваним |
Знахідний | подаваний, подаваного | подавану | подаване | подавані, подаваних |
Орудний | подаваним | подаваною | подаваним | подаваними |
Місцевий | на/у подаваному, подаванім | на/у подаваній | на/у подаваному, подаванім | на/у подаваних |