подзенькувати
ПОДЗЕНЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзенькати не дуже сильно або час від часу. Сокира вправно подзенькує в міцних руках (Чаб., Балкан. весна, 1960, 31); Дзижчали кулі, іноді подзенькуючи, мабуть, об чиюсь лопатку (Гончар, III, 1959, 50); Потроху, непомітно згубив він колишню сором'язливість, вже й олівцем по графину подзенькував на засіданнях (Мушк., Серце.., 1962, 297).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзенькую | подзенькуємо |
2 особа | подзенькуєш | подзенькуєте |
3 особа | подзенькує | подзенькують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзенькуватиму | подзенькуватимемо |
2 особа | подзенькуватимеш | подзенькуватимете |
3 особа | подзенькуватиме | подзенькуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подзенькував | подзенькували |
Жіночий рід | подзенькувала | |
Середній рід | подзенькувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзенькуймо | |
2 особа | подзенькуй | подзенькуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подзенькуючи | |
Минулий час | подзенькувавши |