подзьобати
ПОДЗЬОБАТИ, дзьобаю, дзьобаєш і рідко ПОДЗЮБАТИ, дзюбаю, дзюбаєш, док., перех. 1. Склювати все або багато чого-небудь. Птаство голодне його [зерно] подзьобало (Манж., Тв., 1955, 104); Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали (Сл. Гр.).
2. Склювати трохи чого-небудь. * Образно. Данько.. посьорбав нашвидку з хлопцями гарячого борщу, подзьобав на бігу в садку вишень (Гончар, II, 1959, 269).
3. перен. Укрити яку-небудь поверхню заглибинами, ямами, ямками і т. ін. в багатьох місцях. Ворожі снаряди оголили місцевість, подзьобали землю (Збан., Між.. людьми, 1955, 44); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (Сенч., Опов., 1959, 46).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзьобаю | подзьобаємо |
2 особа | подзьобаєш | подзьобаєте |
3 особа | подзьобає | подзьобають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подзьобав | подзьобали |
Жіночий рід | подзьобала | |
Середній рід | подзьобало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзьобаймо | |
2 особа | подзьобай | подзьобайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подзьобавши |