позакопувати
ПОЗАКОПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закопати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. - Швидко весь свій рід [сойок] покличу 1 сю жолудь глупу.. Позакопуємо в землю, Щоб і слід затерся! (Фр., XIII, 1954, 327); - Позакопувати! - вказав нагайкою осавул на купу порубаних (Гончар, II, 1959, 93); - Я стовпи позакопував. Натягнете дріт - і готово (Гуц., Скупана.., 1965, 203).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позакопую | позакопуємо |
2 особа | позакопуєш | позакопуєте |
3 особа | позакопує | позакопують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позакопував | позакопували |
Жіночий рід | позакопувала | |
Середній рід | позакопувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позакопуймо | |
2 особа | позакопуй | позакопуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позакопувавши |