позапирати
ПОЗАПИРАТИ1, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Заперти, замкнути на замок, засув і т. ін. все або багато чого-небудь. Сидільні [прикажчики] позапирають лавки, писарі з канцелярії покинуть писати.., усі ж то лавою йдуть... куди ж то? На Ганчарівку (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Погасив у канцелярії світло; позапирав вікна, двері, - пішов (Тесл., З книги життя, 1949, 185); А Іван порадив їм: - Коли чорти зайдуть у бочки, то ви позапирайте їх колодицями [колодками] й позамикайте (Казки Буковини.., 1968, 184).
2. Заперти, замкнути в якомусь місці, приміщенні всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Зібравши всіх [Чіпку, Лушню, Пацюка, Матню] докупи, голова поміркував з писарем та й позапирали їх у чорну (Мирний, І, 1949, 291).
ПОЗАПИРАТИ2, аю, аєш, док., перех. Запрати все або багато чого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапираю | позапираємо |
2 особа | позапираєш | позапираєте |
3 особа | позапирає | позапирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позапирав | позапирали |
Жіночий рід | позапирала | |
Середній рід | позапирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапираймо | |
2 особа | позапирай | позапирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позапиравши |