позасмоктуваний
ПОЗАСМОКТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасмоктувати. * У порівн. Тоненькі, позліплювані, неначе котами позасмоктувані, кіски отця Єремії трохи заколивались (Н.-Лев., III, 1956, 371).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позасмоктуваний | позасмоктувана | позасмоктуване | позасмоктувані |
Родовий | позасмоктуваного | позасмоктуваної | позасмоктуваного | позасмоктуваних |
Давальний | позасмоктуваному | позасмоктуваній | позасмоктуваному | позасмоктуваним |
Знахідний | позасмоктуваний, позасмоктуваного | позасмоктувану | позасмоктуване | позасмоктувані, позасмоктуваних |
Орудний | позасмоктуваним | позасмоктуваною | позасмоктуваним | позасмоктуваними |
Місцевий | на/у позасмоктуваному, позасмоктуванім | на/у позасмоктуваній | на/у позасмоктуваному, позасмоктуванім | на/у позасмоктуваних |