позаторішній
ПОЗАТОРІШНІЙ, я, є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік. Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Кач., Вибр., 1953, 146); // Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.). І треба ж, на біду, позаторішню весну Його [Мірошника] лихий поніс чогось за Десну (Греб., І, 1957, 69); // Який залишився, зберігся з позаминулого року. [Писар:] А свячена вода єсть у вас? [Завада:] Аякже! Я для бджіл держу ще позаторішню (Кроп., І, 1958, 413); Літак приземлився просто в полі біля величезної скирти позаторішньої соломи (Голов., Тополя.., 1965, 8); // Той самий, що й позаторік, позаминулого року й раніше; давній. На нім [базарі] було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею (Досв., Вибр., 1959, 97).
@ Позаторішні вишкварки - щось не варте уваги, незначне, непотрібне. - Толкуються [говорять]! Про що толкуються? Про позаторішні вишкварки!.. (Мирний, IV, 1955, 229).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаторішній | позаторішня | позаторішнє | позаторішні |
Родовий | позаторішнього | позаторішньої | позаторішнього | позаторішніх |
Давальний | позаторішньому | позаторішній | позаторішньому | позаторішнім |
Знахідний | позаторішній, позаторішнього | позаторішню | позаторішнє | позаторішні, позаторішніх |
Орудний | позаторішнім | позаторішньою | позаторішнім | позаторішніми |
Місцевий | на/у позаторішньому, позаторішнім | на/у позаторішній | на/у позаторішньому, позаторішнім | на/у позаторішніх |