позатікати
ПОЗАТІКАТИ, ає, док. 1. Підмокнути (про все або багато чого-небудь). Погано стіжки складені, позатікали (Сл. Гр.).
2. Потрапити, проникнути куди-небудь (скрізь або в багатьох місцях) (про рідину). Розчином змазують поверхню виробу так, щоб він [розчин] позатікав у отвори (Стол.-буд. справа, 1957, 52).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позатікаю | позатікаємо |
2 особа | позатікаєш | позатікаєте |
3 особа | позатікає | позатікають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позатікав | позатікали |
Жіночий рід | позатікала | |
Середній рід | позатікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позатікаймо | |
2 особа | позатікай | позатікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позатікавши |