позачасовий
ПОЗАЧАСОВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм - це об'єктивні неодмінні елементи спектаклю (Мист., 4, 1967, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позачасовий | позачасова | позачасове | позачасові |
Родовий | позачасового | позачасової | позачасового | позачасових |
Давальний | позачасовому | позачасовій | позачасовому | позачасовим |
Знахідний | позачасовий, позачасового | позачасову | позачасове | позачасові, позачасових |
Орудний | позачасовим | позачасовою | позачасовим | позачасовими |
Місцевий | на/у позачасовому, позачасовім | на/у позачасовій | на/у позачасовому, позачасовім | на/у позачасових |