позашкільник
ПОЗАШКІЛЬНИК, а, ч., розм. Спеціаліст позашкільної освіти, позашкільного виховання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | позашкільник | позашкільники |
Родовий | позашкільника | позашкільників |
Давальний | позашкільникові, позашкільнику | позашкільникам |
Знахідний | позашкільника | позашкільників |
Орудний | позашкільником | позашкільниками |
Місцевий | на/у позашкільнику, позашкільникові | на/у позашкільниках |
Кличний | позашкільнику | позашкільники |