поздоровити
ПОЗДОРОВИТИ див. поздоровляти.
ПОЗДОРОВИТИ, влю, виш; мн. поздоровлять; док., перех., діал. 1. Дати здоров'я. - Ой, нема такого вина на світі, щоби так поздоровило чоловіка, єк цеса [як оця] жентичка, - каже ватаг (Хотк., Довбуш, 1965, 102).
2. Привітати кого-небудь, передати вітання комусь. Сивого В. І поздорови від мене та нагадай про поличчя (Коцюб., III, 1956, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поздоровлю | поздоровимо |
2 особа | поздоровиш | поздоровите |
3 особа | поздоровить | поздоровлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поздоровив | поздоровили |
Жіночий рід | поздоровила | |
Середній рід | поздоровило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поздоровмо | |
2 особа | поздоров | поздоровте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поздоровивши |