поздоровілий
ПОЗДОРОВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поздоровіти. Хворий відчув себе значно поздоровілим, зійшла температура, повеселіли очі (Ле, В снопі.., 1960, 373).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поздоровілий | поздоровіла | поздоровіле | поздоровілі |
Родовий | поздоровілого | поздоровілої | поздоровілого | поздоровілих |
Давальний | поздоровілому | поздоровілій | поздоровілому | поздоровілим |
Знахідний | поздоровілий, поздоровілого | поздоровілу | поздоровіле | поздоровілі, поздоровілих |
Орудний | поздоровілим | поздоровілою | поздоровілим | поздоровілими |
Місцевий | на/у поздоровілому, поздоровілім | на/у поздоровілій | на/у поздоровілому, поздоровілім | на/у поздоровілих |