позернитися
ПОЗЕРНИТИСЯ, иться, док. Уродити з гарним, великим зерном. Обсипають акації цвіт. Помарніли вони, зажурились. Та акації вже позернились, Не умре, не загине їх рід (Черн., Поезії, 1959, 295); Над житами стояв туман. Якби година, зерно було б як жолудь. А тепер хто зна, як позерниться (Горд., II, 1959, 322).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позернюся | позернимося |
2 особа | позернишся | позернитеся |
3 особа | позерниться | позерняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позернився | позернилися |
Жіночий рід | позернилася | |
Середній рід | позернилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позернімося | |
2 особа | позернися | позерніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позернившись |