позика
ПОЗИКА, и, ж, 1. Дія за знач. позичати, позичити. Приступаючи до печі, вона просто дуріла, бо не знала, що варити. Приварку не було, вічні позики докучили всім і навіть Маланці (Коцюб., II, 1955, 21); - А на посів - ще де та весна. Тоді десь і позичити [ячменю] можна буде. - Воно то так: позика - не штука, та віддача - мука! - знову Остап заклопочеться (Головко, II, 1957, 364); // Фінансова операція надання або одержання грошей на певних умовах. Матеріально-технічна база капіталізму.. була створена в результаті промислового перевороту і капіталістичної індустріалізації, що здійснювалися за рахунок.. пограбування трудящих даної країни і колоній, за рахунок кабальних позик і контрибуцій (Наука.., 8, 1959, 5).
^ Державна позика - форма залучення коштів до державного бюджету на основі кредиту. У 1958 році [в СРСР] було припинено випуск державних позик (Ком. Укр., 5, 1960, 6).
2. Те, що взяте або дане в борг. [Маруся:] Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми тобі повернемо оту позику? (Стар., Драм. тв., 1941, 142); Ви гадаєте, що це для того пишеться, щоб ви насіннєву позику повертали?! Нічого подібного! (Вишня, І, 1956, 144).
@ У позику [брати, взяти, давати, дати і т. ін. ) - у борг, з умовою повернення (брати, взяти, давати, дати і т. ін.). - Недобре кажуть [люди], Марино! ..Якого хліба даєш їм у позику? Ось на, подивись! (Мирний, IV, 1955, 257); Певно, не тільки щоб жінку розважити, а й себе теж, сказав [Скиба]: - Нічого, стара, щоб очі не западали! - а далі поважно цілком: - Це ж до нового [врожаю], Маріє, сказати б - у позику... - і став зав'язкою мішок дбайливенько зав'язувати (Головко, І, 1957, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | позика | позики |
Родовий | позики | позик |
Давальний | позиці | позикам |
Знахідний | позику | позики |
Орудний | позикою | позиками |
Місцевий | на/у позиці | на/у позиках |
Кличний | позико | позики |