позискувати
ПОЗИСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Март., Тв., 1954, 272); // Заслуговувати що-небудь у когось. Випереджувала [Рахіра] всі його бажання, і кождий поступок його позискував у неї похвалу (Коб., II, 1956, 75).
@ Позискати кого - добитися чиєїсь прихильності, ласки. Він думав, що лагідністю, уступками позискає Довбущуків (Фр., V, 1951, 16).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позискую | позискуємо |
2 особа | позискуєш | позискуєте |
3 особа | позискує | позискують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позискуватиму | позискуватимемо |
2 особа | позискуватимеш | позискуватимете |
3 особа | позискуватиме | позискуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позискував | позискували |
Жіночий рід | позискувала | |
Середній рід | позискувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позискуймо | |
2 особа | позискуй | позискуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позискуючи | |
Минулий час | позискувавши |