позлизувати
ПОЗЛИЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Злизати язиком усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях: // З'їсти, випити, підбираючи язиком, хоботком і т. ін. все або багато чого-небудь. За дорогою в садку ловила вишня молочним цвітом перелітаючі бджоли й не пускала їх доти, доки вони з тих цвітів солодкий піт не позлизували (Март., Тв., 1954, 113); - Коли вона пішла з дому, придивився, де ключа кладе, та й заліз у комору.. І сметану їв, і вершки з глечика позлизував (Збан., Малин. дзвін, 1958, 194).
2. перен. Поглинути, знищити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях (про стихійні явища). Отсе ж тільки що весна настає і сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску, вже Оксана і зібрала свою команду (Кв.-Осн., II, 1956, 425).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлизую | позлизуємо |
2 особа | позлизуєш | позлизуєте |
3 особа | позлизує | позлизують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позлизував | позлизували |
Жіночий рід | позлизувала | |
Середній рід | позлизувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлизуймо | |
2 особа | позлизуй | позлизуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позлизувавши |