позорище
ПОЗОРИЩЕ, а, с. 1. заст. Видовище (у 2 знач.). З позорища увечері У терми сховався Святий кесар з лікторами (Шевч., II, 1963, 292).
2. розм. Те саме, що ганьба 1. [Підгайний:] Прийдеться привселюдно виявити хатній сором!.. Отакий каламут, отаке позорище! (Кроп., III, 1959, 87); Розв'язку маєш бач яку - ..дві вагонетки на боку, одна - колеса вгору.. І невелика тут біда, позорище велике (Дор., Три богатирі, 1959. 74).
$ Виставляти (вести, волокти, тягти і т. ін. ) на позорище - робити предметом загального осміяння, осуду. - Коли вестимуть мене з тюрми на позорище, чи ти станеш зо мною разом? (Мирний. III, 1954, 362); Стояти на позорищі - бути предметом загального осміяння, осуду. Ти знаєш, що.. кождий сміється над тобою.. Стоїш на позорищі, а на душі тобі так, як би тебе карали привселюдно (Март., Тв., 1954, 195).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | позорище | позорища |
Родовий | позорища | позорищ |
Давальний | позорищу | позорищам |
Знахідний | позорище | позорища |
Орудний | позорищем | позорищами |
Місцевий | на/у позорищі | на/у позорищах |
Кличний | позорище | позорища |