поковтувати
ПОКОВТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Постукувати. Сидів на ослоні згорблений майстер, поковтував бардою (Черемш., Тв., 1960, 60).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поковтую | поковтуємо |
2 особа | поковтуєш | поковтуєте |
3 особа | поковтує | поковтують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поковтуватиму | поковтуватимемо |
2 особа | поковтуватимеш | поковтуватимете |
3 особа | поковтуватиме | поковтуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поковтував | поковтували |
Жіночий рід | поковтувала | |
Середній рід | поковтувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поковтуймо | |
2 особа | поковтуй | поковтуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поковтуючи | |
Минулий час | поковтувавши |