поколихати
ПОКОЛИХАТИ, поколишу, поколишеш і рідко поколихаю, поколихаєш, док., перех. і неперех. 1. Колихати якийсь час. Поколише гарячий вітер одіж на людині, обсушить піт (Л. Укр., І, 1951, 304); Поколихають мене Адріатики води суворі, - Буду благати не раз я бурепінних богів (Зеров, Вибр., 1966, 296); - Нічого, Свириде, прийдеш поколихати дитя, - заспокоює його Марійка (Стельмах, II, 1962, 249).
2. Змусити колихатися; захитати. Великан упав, Об землю вдаривсь головою І кріпость всю поколихав (Котл., І, 1952, 239).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишу | поколишемо |
2 особа | поколишеш | поколишете |
3 особа | поколише | поколишуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколихав | поколихали |
Жіночий рід | поколихала | |
Середній рід | поколихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколишімо | |
2 особа | поколиши | поколишіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколихавши |