покрутнути
ПОКРУТНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до покрутити 1. Як скінчив [танцювати] з Мар'янкою, то покрутнув її ще раз так, що аж юпчина вгору майнула (П. Куліш, Вибр., 1969, 292); Наум тільки покрутнув головою, обтер слізку рукавом та й вп'ять понурив голову і мовчить (Кв.-Осн., II, 1956, 58).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покрутну | покрутнемо |
2 особа | покрутнеш | покрутнете |
3 особа | покрутне | покрутнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покрутнув | покрутнули |
Жіночий рід | покрутнула | |
Середній рід | покрутнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покрутнімо | |
2 особа | покрутни | покрутніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покрутнувши |