покріпачувати
ПОКРІПАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОКРІПАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити когось кріпаком; закабаляти. Із багатих дворищ утворювалися землевласники, які захоплювали селянські землі і покріпачували селян (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріпачую | покріпачуємо |
2 особа | покріпачуєш | покріпачуєте |
3 особа | покріпачує | покріпачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріпачуватиму | покріпачуватимемо |
2 особа | покріпачуватимеш | покріпачуватимете |
3 особа | покріпачуватиме | покріпачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покріпачував | покріпачували |
Жіночий рід | покріпачувала | |
Середній рід | покріпачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріпачуймо | |
2 особа | покріпачуй | покріпачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | покріпачуючи | |
Минулий час | покріпачувавши |