поладнати
ПОЛАДНАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Док. до ладнати 1-5. Чи поладнають, чи зрозуміють уже один одного - ці двоє старих товаришів? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 249); Ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном (Стельмах, I, 1962, 421); Подаючи зламане кайло, коваль сказав: - На, Софроне, поладнай (Бойч., Молодість, 1949, 33); На партбюро неодмінно вирішили: - дітям-сиротам, удовам, інвалідам першою чергою хатини поладнати (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 43); Обережно поладнала [мати] подушку, зняла пір'їнку з голови і тихо, щоб не розбудити його [Андрія], вийшла з кімнати (Гур., Наша молодість, 1949, 76).
2. перех. Те саме, що налагодити. Ольга буде зо мною, - вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Л. Укр., V, 1956, 342); - Це вже факт, коли я кажу. Я з лісничим такі справи поладнаю (Шиян, Баланда, 1957, 43).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поладнаю | поладнаємо |
2 особа | поладнаєш | поладнаєте |
3 особа | поладнає | поладнають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поладнав | поладнали |
Жіночий рід | поладнала | |
Середній рід | поладнало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поладнаймо | |
2 особа | поладнай | поладнайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поладнавши |