полаятися
ПОЛАЯТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. з ким, між ким і без додатка. Док. до лаятися. Знов обійшов [Саїд Алі] установи, де слід і полаявся в міру... (Ле, Міжгір'я, 1953, 21); Полаялись за масляні вишкварки (Номис, 1864, № 3513); Ївга полаялася з Тимофієм та й до ворожки ходила, щоб помирила (Мирний, III, 1954, 32); - Хведір полаявся з матір'ю і оженивсь на дочці нашого сусіди (Стор., І, 1957, 91); Ганна сторопіла, бо ще не бачила свого чоловіка таким несамовитим. Видно, полаявся з кимось (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 5).
2. Лаятися якийсь час. Посердився старий, полаявся та нічого не вдієш, - прийняв [дочку] з зятем до себе (Мирний, III, 1954, 211); Часом дівчина переконувала себе, що нічого страшного не буде, полається пані графиня, погримає, може, й заміриться ціпком, але ж не з'їсть її... (Донч., III, 1956, 63).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полаюся | полаємося |
2 особа | полаєшся | полаєтеся |
3 особа | полається | полаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полаявся | полаялися |
Жіночий рід | полаялася | |
Середній рід | полаялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полаймося | |
2 особа | полайся | полайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полаявшись |