поличка
ПОЛИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до полиця. Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Були тут різні полички для книг і шахів (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 263); [Василь (іде вулицею співаючи) :] Поламалась поличка у плузі, Та чогось моя голівонька в тузі (Кроп., II, 1958, 115); Дужі коні не йшли, а бігли, й з-під полички плуга виверталася масна скиба, що вилискувалася проти сонця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 201); - А в вас, хлопці, чи рушниці готові, чи на поличках є порох? Оглядіть, підсипте сухого! (Стар., Облога.., 1961, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поличка | полички |
Родовий | полички | поличок |
Давальний | поличці | поличкам |
Знахідний | поличку | полички |
Орудний | поличкою | поличками |
Місцевий | на/у поличці | на/у поличках |
Кличний | поличко | полички |