полуднання
ПОЛУДНАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. полуднати. Буде йому на снідання і на обідання, і на полуднання (Сл. Гр.).
2. Їжа, яку приймають у проміжок часу між обідом і вечерею. Вузлик з полуднанням несла [Домащучка] на сапі, а в тому вузлику - пиріжки з маком та печеними буряками (Гуц., Скупана.., 1965, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полуднання | полуднання |
Родовий | полуднання | полуднань |
Давальний | полуднанню | полуднанням |
Знахідний | полуднання | полуднання |
Орудний | полуднанням | полуднаннями |
Місцевий | на/у полуднанні | на/у полуднаннях |
Кличний | полуднання | полуднання |