польдер
ПОЛЬДЕР, -у, ч. Осушена та оброблена ділянка узбережжя, що лежить нижче від рівня моря; польдери захищені від моря або інших навколишніх водойм валами, дамбами та іншими гідротехнічними спорудами від затоплення морськими і річковими водами; рівень ґрунтових вод у польдерах регулюється дренажними пристроями, часто з машинною відкачкою води; польдери вирізняються високою родючістю, зазвичай оброблені; поширені головним чином по берегах Північного моря (у Нідерландах, Данії, Німеччині), а також в Японії і деяких місцях Атлантичного узбережжя США; в Україні зустрічаються по узбережжю Чорного моря біля Одеси.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | польдер | польдери |
Родовий | польдеру | польдерів |
Давальний | польдерові, польдеру | польдерам |
Знахідний | польдер | польдери |
Орудний | польдером | польдерами |
Місцевий | на/у польдері | на/у польдерах |
Кличний | польдере | польдери |