польський
ПОЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до поляки і Польща. Одна [частина монголів] пішла на захід, мабуть, під Судомир, у польську країну (Фр., VI, 1951, 50); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі, Сіяє подвиг трудовий У Кракові й Варшаві (Рильський, III, 1961, 131); Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта (Еллан, II, 1958, 190); // Власт. полякам. - Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам'ять шляхетського, польського гонору! (Н.-Лев., І, 1956, 126); Прадід ішов і співав гайдамацької пісні про школяра - «аж ось іде школярець польської натури, на йом' штани-шаровари свинячої шкури» (Ю. Янов., II, 1958, 186).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | польський | польська | польське | польські |
Родовий | польського | польської | польського | польських |
Давальний | польському | польській | польському | польським |
Знахідний | польський, польського | польську | польське | польські, польських |
Орудний | польським | польською | польським | польськими |
Місцевий | на/у польському, польськім | на/у польській | на/у польському, польськім | на/у польських |