полюддя
ПОЛЮДДЯ, я, с. У стародавній Русі - збирання князем з дружиною або його представниками данини з підлеглого населення. Походи князів з дружинами за даниною називалися полюддям (Іст. УРСР, І, 1953, 51); Реформа Ольги в середині Х ст. скасувала хижацьке полюддя і встановила нормовану феодальну ренту (Наука.., 9, 1968, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полюддя | |
Родовий | полюддя | |
Давальний | полюддю | |
Знахідний | полюддя | |
Орудний | полюддям | |
Місцевий | на/у полюдді | |
Кличний | полюддя |