поляриметрія
ПОЛЯРИМЕТРІЯ, -ї, ж. Метод дослідження речовин, оснований на вимірюванні міри поляризації світла і оптичної активності, тобто величини кута повороту площини поляризації світла при проходженні його через оптично активні речовини; кут повороту в розчинах залежить від їх концентрації, тому поляриметрія широко застосовується для вимірювання концентрації оптично активних речовин; зміна кута обертання при зміні довжини хвилі світла дозволяє вивчати будову речовини і визначати кількість у суміші оптично активних речовин; використовується в різних галузях промисловості для аналізу органічних сполук, продуктів переробки гірничо-хімічної сировини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поляриметрія | поляриметрії |
Родовий | поляриметрії | поляриметрій |
Давальний | поляриметрії | поляриметріям |
Знахідний | поляриметрію | поляриметрії |
Орудний | поляриметрією | поляриметріями |
Місцевий | на/у поляриметрії | на/у поляриметріях |
Кличний | поляриметріє | поляриметрії |