помахати
ПОМАХАТИ, аю, аєш, док. 1. чим. Махнути чимсь у повітрі кілька разів. Зоня помахала хусточкою в себе перед носом (Л. Укр., III, 1952, 654); Варвара на прощання помахала Васькову рукою (Перв., Дикий мед, 1963, 335); // Махати чим-небудь якийсь час. Побачивши господаря й гостей, він [пес] приязно помахав хвостом (Гжицький, Опришки, 1962, 67).
@ Помахати сокирою (лопатою і т. ін. ) - орудуючи сокирою (лопатою і т. ін.), виконувати яку-небудь роботу якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помахаю | помахаємо |
2 особа | помахаєш | помахаєте |
3 особа | помахає | помахають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помахав | помахали |
Жіночий рід | помахала | |
Середній рід | помахало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помахаймо | |
2 особа | помахай | помахайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помахавши |